Історія справи
Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №924/1630/14Постанова ВГСУ від 09.06.2015 року у справі №924/1630/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2015 року Справа № 924/1630/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця Кухарського В'ячеслава Вацловичана постановувід 25.02.2015 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/1630/14господарського суду Хмельницької областіза позовомПрокурора Віньковецького району в інтересах держави в особі Віньковецької селищної радидоФізичної особи - підприємця Кухарського В'ячеслава Вацловичапростягнення 83 004,60 грн збитків за безпідставне (без правовстановлюючих документів та без укладення договору оренди) використання земельної ділянки по вул. Володимирська, 1 а в смт.Віньківців судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Збарих С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) Остапчук О.О. (договір від 12.03.2015); Сивак В.М. (довіреність № 3772 від 11.11.2014)В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Кочергіна В.О.) від 09.12.2014, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді - Огороднік К.М., Коломис В.В.) від 25.02.2015, у справі № 924/1630/14 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кухарського В'ячеслава Вацловича на користь Віньковецької селищної ради 83 004,60 грн збитків; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кухарського В'ячеслава Вацловича в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827,00 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32, 33, 34, 104 ГПК України, п.2 ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.319, 377, 386, 530 ЦК України, ст.7 Закону України "Про оренду землі".
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду та в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Прокурор Віньковецького району в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Кухарського В'ячеслава Вацловича 83004,60 грн збитків за безпідставне (без правовстановлюючих документів та без укладення договору оренди) використання земельної ділянки по вул. Володимирська, 1а в смт Віньківці. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких Віньковецькій сільській раді завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 83004,60 грн, які спричинені безпідставним користуванням земельною ділянкою та несплатою відповідачем орендної плати за фактичне користування землею, на якій знаходиться придбаний відповідачем за договором купівлі-продажу комплекс. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.224 Господарського кодексу України, ч.3 ст.152, п. "д" ст.156 Земельного кодексу України.
Судами встановлено таке.
12.09.2012 між Віньковецькою селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ДМС" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 20, згідно якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у смт.Віньківці по вулиці Володимирська, 1 а, кадастровий номер 6820655100:01:005:0839, згідно п.2 якого площа земельної ділянки становить 3,2300 га у тому числі під капітальними будівлями площею 0,2436 га, під спорудами площею 0,0010 га та під площадками (проїздами) площею 2,9854 га. Земельна ділянка передавалась в оренду разом з площадками та капітальними будівлями (п.3 Договору) (а.с.80-81).
27.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ДМС" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Кухарським В'ячеславом Вацлавовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу ВРХ №831367, загальною площею 3262,0 кв.м, за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, смт.Віньківці, вулиця Володимирська (Мельникайте), будинок 1а (один літера "а"), що знаходиться на неприватизованій земельній ділянці загальною площею 3,2300 га, кадастровий номер 6820655100:01:005:0839 та складається з: цегляного адміністративного будинку - А-ІІ; цегляної прохідної - Б; цегляної автозаправочної станції - В; цегляної автомайстерні - Г; цегляної котельні - Д; цегляних автогаражів - Е; цегляної вбиральні - Ж; цегляної агрохімлабораторії - З (а.с.13).
Згідно витягу з рішення Віньковецької селищної ради №3-16/2012 від 25.10.2012 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки" дію договору оренди №682060004003631 від 20.09.2012 на земельну ділянку площею 3,2300 га по вул.Володимирська, 1а в смт. Віньківці припинено з моменту передачі земельної ділянки і реєстрації договору розірвання (а.с.84).
13.11.2012 згідно додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №20 від 12.09.2012, укладеної Віньковецькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ДМС", договір оренди земельної ділянки розірвано за згодою сторін, на підтвердження чого 13.11.2012 сторонами укладено акт прийому - передачі земельної ділянки (повернення з оренди) (а.с.82-83).
20.02.2013 Віньковецька селищна рада звернулася до Кухарського В.В. з вимогою про оформлення права оренди земельної ділянки, що підтверджується записом в журналі реєстрації вихідної документації Віньковецької селищної ради за 20.02.2013 (а.с.35, 105).
01.08.2013 Кухарський В.В. звернувся із заявою до Віньковецької селищної ради з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: смт. Віньківці, вулиця Володимирська, буд. 1а (а.с.17), у відповідь на яку рішенням Віньковецької селищної ради від 25.09.2013 №3-22/2013 надано дозвіл на розробку проекту відводу із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду земельної ділянки площею 3,2256 га в смт. Віньківці, вул. Володимирська, 1а для здійснення підприємницької діяльності (обслуговування комплексу будівель) (а.с.12).
Вказана документація відповідачем не була виготовлена.
Віньковецька селищна рада звернулась до Кухарського В'ячеслава Вацлавовича з проханням надати документи на земельну ділянку 2,2256 га, а також сплатити податки за користування землею (лист від 07.02.2014 №54) та з вимогою до 10.07.2014 надати затверджені документи щодо передачі земельної ділянки в оренду (лист від 27.06.2014) (а.с.88, 89, 100, 102).
Листом Віньковецької селищної ради від 01.09.2014 №336 повідомлено прокурора Віньковецького району про використання Кухарським В.В. земельної ділянки по вул. Володимирській, 1а площею 3,23 га без правовстановлюючих документів (а.с.38).
Комісією в складі селищного голови Ананчука В.В., заступника голови райдержадміністрації Колісника Л.Є., завідуючого відділом архітектури та містобудування райдержадміністрації Жарікова С.О., начальника районного відділу Держземагенства Павлюка В.А., за результатами обстеження території, на якій розташовані будівлі, викуплені Кухарським В.В., складено акт від 25.09.2014 та рекомендовано Кухарському В.В. перезаключити договір оренди, сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за період 2013 та поточний рік включно (а.с.59).
Згідно листа від 03.10.2014 вих. № 397 Віньковецька селищна рада звернулась до голови Віньковецької районної державної адміністрації з проханням до комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначити розмір збитків, завданих територіальній громаді селища Кухарським В.В. щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів по вул. Володимирській, 1-А смт Віньківці площею 3,2 га, нарахувати збитки і прийняти рішення (а.с.9).
З протоколу № 1 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у Віньковецькому районі від 26.09.2014 вбачається, що комісією ухвалено, що за користування земельною ділянкою ПП Кухарському В.В. необхідно сплатити до бюджету Віньковецької селищної ради орендну плату протягом десяти днів. Розмір збитків згідно розрахунку за період з січня 2013 по вересень 2014 складає 83004,60 грн (а.с.10, 11).
Як вбачається з акту визначення розміру збитків від 26.09.2014 комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, при районній державній адміністрації, утворена відповідно до розпорядження голови Віньковецької районної державної адміністрації від 8 вересня 2014 №233/2014-р. встановила, що Кухарський В'ячеслав Вацлович є власником приміщення колишнього підприємства "Агрохім" в смт. Віньківці по вул. Володимирській, 1 А на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2012. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3,23 га, на якій розташовані будівлі, відсутні. Земельна ділянка використовується гр. Кухарським В.В. без належного оформлення документів, які посвідчують право користуватися даною земельною ділянкою, що призводить до неодержання доходів в бюджет селищної ради у зв'язку із тимчасовим невикористанням земельної ділянки власником. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 1581038,73 грн. Згідно інформації, наданої Віньковецьким відділенням Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області землекористувачем орендна плата за використання земельної ділянки не сплачувалась. Розмір збитків, завданих територіальній громаді Віньковецької селищної ради становить 83004,60 грн (а.с.15).
Згідно інформації №11-04-19/1336 від 27.11.2014 відділу Держземагенства у Віньковецькому районі земельна ділянка площею 3,23 га по вул. Володимирській, 1А відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств іншої промисловості. Дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту розпорядником якої є Віньковецька селищна рада (а.с.103).
Кошти від Кухарського В'ячеслава Вацлавовича за оренду вказаної земельної ділянки на рахунок Віньковецької селищної ради не поступали (довідка Віньковецької селищної ради №450 від 19.11.2014). Разом з тим втрати бюджету щомісячно становлять 3953,00 грн при 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) (а.с.86).
Рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, мотивовано тим, що відповідачем, в порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", договір оренди землі (станом на 01.11.2014) не укладено та не зареєстровано у встановленому порядку, що свідчить про те, що відповідач (станом на 01.11.2014) право оренди землі у встановленому законодавством порядку не набув. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що неподання документів на право користування земельною ділянкою є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.
Залишаючи без змін судове рішення, апеляційний суд також зазначив, що оскільки відповідач не вживав заходів щодо виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не є можливим дійти висновку про розмір земельної ділянки під будівлями, які він придбав за договором купівлі-продажу; неоформлення правовстановлюючих документів, які посвідчують право на земельну ділянку, є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України та прав територіальної громади смт Віньківці, що призвело до значних втрат бюджету смт Віньківці у вигляді неодержання доходу від орендної плати.
Проте погодитись із висновками судів не можна з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків (неодержаних доходів, упущеної вигоди) з огляду на неоформлення відповідачем права оренди використовуваної ним земельної ділянки, у зв'язку з чим земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, та є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; за статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено.
Відтак, для правильного вирішення спору, пов'язаного з відшкодуванням збитків, судам належить встановити складові цивільного правопорушення: неправомірність поведінки, розмір заподіяних збитків, зв'язок між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками, вину особи, що заподіяла збитки; при цьому за приписами частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Також відповідно до принципів здійснення господарського судочинства, викладених у статтях 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу на засадах рівності та змагальності сторін, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія відзначає, що, всупереч наведеному, апеляційний господарський суд не встановив повно та всебічно складові цивільного правопорушення. Так, посилаючись на завдання збитків в сумі 83004,60 грн за користування земельною ділянкою площею 3,23 га, одночасно зробивши висновок про неможливість дійти висновку про розмір земельної ділянки під будівлями, які придбані відповідачем, суди не посилаються на докази фактичного використання відповідачем земельної ділянки саме в цьому розмірі.
Касаційна інстанція також звертає увагу, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.
Положеннями статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, зміненій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 року №1702-VI) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).
Друге речення ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у чинній редакції передбачає виняток із загального правила, передбаченого ст.125 Земельного кодексу України про виникнення права власності з моменту "державної реєстрації права". Тобто в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша "реєстрація земельної ділянки" (ст.202 Земельного кодексу України) та права на земельну ділянку (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") повинні бути здійснені з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суди на обґрунтування своїх рішень посилалися на те, що позивач права користування земельною ділянкою не набув, оскільки право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди.
Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Земельного кодексу України (статті 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України (щодо відносин, які виникли після 10.12.2009).
Наведені правові висновки узгоджуються з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Консул" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та у постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 за позовом ОСББ "Злагода-В" до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" про визнання права користування земельною ділянкою та визнання договору оренди земельної ділянки і додаткових угод до нього недійсними.
Розглянувши спір, суди зазначені вимоги законів не врахували та усупереч вимогам ст.43, 43 ГПК України не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не встановили чи є припиненим договір оренди землі №20 від 20.09.2012, внаслідок його розірвання 13.11.2012, особами, одна з яких вже не була стороною цього договору, оскільки договір купівлі-продажу комлексу укладено раніше - 27.09.2012, відповідно, раніше відбувся і перехід права оренди до відповідача; не дослідили зміст договору оренди землі №20 від 20.09.2012 щодо права ради в односторонньому порядку розривати цей договір та не врахували, що права не виникають та не припиняються за рішеннями органів місцевого самоврядування ненормативного характеру.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, невірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, п.3 ч.2 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кухарського В'ячеслава Вацловича задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2014 у справі №924/1630/14 скасувати.
Справу № 924/1630/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий-суддя К.Грейц
Судді С.Бакуліна
О.Глос